Похідна функції
Поняття похідної
Операція знаходження похідної функції називається диференціюванням.
Приріст аргументу та функції
Червоні елементи можна змінювати
Поняття похідної.
Геометричний зміст похідної. Диференціал
Нехай функція y=f(x) задана на деякому інтервалі (a; b). Візьмемо довільну точку
(a; b)
Означення. Вираз Δy=f(х0+Δх)–f(х0) називається приростом функції f(x) в точці х0.
Означення похідної
Означення. Якщо існує границя відношення приросту функції Δy до приросту аргументу Δx, за умови, що Δx прямує до нуля, то ця границя називається похідною функції f(x) в точці х0
\[\displaystyle f'(x_0) = \lim_{\Delta x \to 0}\frac{f(x_0+\Delta x) - f(x_0)}{\Delta x}.\]
Похідна позначається \(\displaystyle y', f'(x_0), \frac{dy}{dx}, \frac{df(x)}{dx}\).
Геометричний зміст похідної
Похідна функції в даній точці дорівнює тангенсу кута нахилу дотичної до функції в цій точці
Рівняння дотичної до функції f(х) в точці х0 записується так:
Механічний (фізичний) зміст похідної
Коли задано функцію шляху S=S(t) то перша похідна від неї за часом дасть функцію швидкості St'(t) = v(t).
Похідна від функції швидкості по часу дасть функцію прискорення vt'(t) = a(t).
Друга похідна від шляху по часу рівна прискоренню тіла в даний момент часу St''(t) = a(t).
Похідну можна використати і для інших фізичних величин, які характеризують швидкість проходження певних процесів. Так сила струму характеризує швидкість проходження заряду
Таблиця похідних. Правила диференціювання

Правила диференціювання

Похідні функцій можна знаходити користуючись означенням. Але такий спосіб є не зручним, і тому на практиці похідні знаходять користуючись таблицею похідних (див. таблицю похідних) та правилами диференціювання (їх є чотири).
Якшо u, v - диференційовні функції, С - стала, то правила диференціювання записуються так (див. правила диференціювання):
Похідна складеної функції
Нехай задано функції y=f(t) і t=g(x). Тепер підставимо другу функцію у першу.
Означення. Функція y=h(x)=f(g(x)) називається складеною функцією (суперпозицією або композицією) функцій відносно функцій f і g.
Наприклад, y=Sin2x – складена функція, бо вона є суперпозицією функцій y=u2; та u=Sin x.
Формула для знаходження похідної складеної функції записується так: